5 квітня в Галереї мистецтв відбулось відкриття виставки художниці із Білої Церкви, члена Корсунь-Шевченківського літературно-мистецького об’єднання «Янталка» Тетяни Фокіної.
Свою творчість мисткиня презентувала у Кам’янці-Подільському вперше. У трьох залах другого поверху колишньої духовної семінарії авторка представила на розсуд кам’янчан та гостей міста 55 живописних робіт, які написані у 2008-2015 рр.
Тематика полотен різноманітна. Але у творчості художниці переважає пейзажна лірика. Тут і тепле літо, і сонячні зимові дні, яскрава осінь і смарагдова весна. Вражає густа соковита трава, лагідне та бездонне небо. Її картини наче живі, огортають теплом, любов’ю та затишком, милують око образами, фонтанують яскравими барвами.
Мистецька доля чекала на Тетяну Миколаївну, як і на її брата Ігоря, ще змалечку, адже їх батьки мали неабиякий хист до мистецтва і діти виростали у творчій атмосфері. Батько походив з козацького роду, за фахом – ветеринарний лікар. Мав здібності до живопису, різьблення по дереву, музики та літературної творчості. Перший етюдник для малої Тетянки він зробив власними руками. Як світла пам’ять про батька, етюдник досі зберігається в майстерні художниці. Мати Тетяни, Стефанида, походить з роду Григорія Безпечного, повного Георгіївського кавалера часів Першої світової війни. За освітою – фельдшер-акушер, але все життя захоплювалась мистецтвом, мала чудовий смак, який формувала і у дітей. Тож вміння бачити навколо себе красу в Ігоря та Тетяни – ще з дитинства. Так крок за кроком діти стали митцями, знаними не лише в Україні, а й за її межами.
У школу Тетяна пішла рано – у 6 років. З першого класу почала ходити в художню студію, де одразу педагог Надія Соболева відмітила здібності до малювання й запропонувала дати рекомендацію до Київської республіканської школи для обдарованих дітей. Батьки ж на мистецьке майбутнє доньки серйозно не дивились. Але згодом Тетяна і закінчувала середню загальноосвітню школу, і паралельно (з 1971 по 1977 рр.) відвідувала художню студію, яку вів Петро Линник.
Після школи закінчила планово-економічний факультет Київського інституту народного господарства ім. Д. С. Коротченка. Далі – майже 30 років роботи за фахом, які паралельно поєднувала із живописом: брала приватні уроки, приймала участь у виставках.
А ще була мрія займатись лише живописом, присвятивши цьому всю себе. І цей час настав. Наразі створено понад 300 полотен. Одна виставка змінює іншу. Нові й нові міста відкривають для себе живопис Тетяни Фокіної.
Найкращі з написаних робіт – «Вид на Миколюківську гору» (1997), «Українська хата» (1997), «Сонячний зимовий ліс» (2010), «Пшениця розкинула пишне колосся…» (2012), «Таємничий ліс» (2013) та інші. Багато полотен уже зберігаються у фондах заповідників та музеїв у різних куточках України.
З добіркою робіт, яку Тетяна Фокіна представила до уваги відвідувачів Галереї мистецтв, можна ознайомитись упродовж квітня-травня. Тож авторка та співробітники художнього відділу К-ПДІМЗ запрошуються усіх охочих зцілити свої душі красою живописних полотен.
