12 січня 2010 року о 16:53 за місцевим часом на Гаїті стався землетрус силою 7 балів. Він призвів до руйнації більшої частини столиці країни Порт-о-Пренс і загибелі понад 222,5 тис. людей.
Гаїті – найбідніша країна Західної півкулі. Руйнівні землетруси були тут у 1751-му, 1770-му, 1842-му і 1946-му. Острів Еспаньола, на якому знаходяться Гаїті та Домініканська республіка, розташований між двома великими тектонічними плитами. Столиця Порт-о-Пренс практично на лінії розлому. Попри ці знання і попередження сейсмологів про можливість землетрусу, бідність країни означала, що інфраструктура і аварійні служби були неготові впоратися з наслідками стихії.
Наслідки були катастрофічними. Всі столичні лікарні серйозно постраждали. Так само аеропорт Порт-о-Пренса і морський порт. Були перебої зі зв’язком, основні дороги стали непрохідними, і майже 300 тис будівель були зруйновані. Більшість з них були житловими будинками.
Точна кількість жертв так і залишилася невідомою. Уряд Гаїті оцінив кількість загиблих у понад 316 тис. людей. Було переміщено близько 1 млн осіб. Населення країни – 11 млн жителів.
Багато країн надсилали гроші, допомогу, припаси і робочу силу. Аеропорт Порт-о-Пренса працював цілодобово, але не міг вмістити прибулих. Деякі припаси скидали на острів на парашутах.
Хоча гуманітарна допомога була негайною і масштабною, застаріла інфраструктура Гаїті ускладнила доставку. Через півроку після землетрусу, ситуація ще вважалася надзвичайною. Понад 1 млн людей жили в наметах, а епідемія холери, що почалася в жовтні, забрала ще понад 3,3 тис. життів. Наслідки землетрусу були відчутні протягом наступного десятиліття.
Фото 112.ua.
