Вчені описали вкрай незвичайного пращура сучасних крокодилів — вид Sonselasuchus cedrus. Згідно з новим дослідженням, опублікованим у Journal of Vertebrate Paleontology, ця рептилія мала унікальну здатність змінювати спосіб пересування протягом свого життя. У юному віці тварина ходила на чотирьох кінцівках, але в міру дорослішання переходила на двоногу ходу.
Така незвичайна поведінка пояснюється специфікою росту кісток. У дитинстві пропорції передніх і задніх лап рептилії були приблизно однаковими. Проте з часом задні кінцівки ставали значно довшими та масивнішими, що дозволяло дорослим особинам впевнено пересуватися на двох ногах. Вид належав до групи шувозавридів (Shuvosauridae), які зовні нагадували птахоподібних динозаврів і жили в пізньому тріасовому періоді (близько 225–201 млн років тому).
Масштабні розкопки проходили в Національному парку Скам’янілий ліс (Аризона, США). Починаючи з 2014 року, дослідники зібрали там понад 3000 викопних фрагментів, що належали щонайменше 36 особинам S. cedrus. За реконструкціями палеонтологів, доросла тварина була відносно невеликою — до 63 см заввишки. Вона мала беззубий дзьоб, великі очниці та порожнисті кістки, що характерно для спритних динозаврів-бігунів.
Ця знахідка перевертає уявлення про еволюцію крокодилів. Сучасні хижаки — це переважно водні жителі з короткими лапами та специфічною «розпластаною» ходою. Натомість їхні давні родичі мезозойської ери демонстрували неймовірне розмаїття: вони були швидкими наземними тваринами, а деякі види навіть харчувалися рослинами. Вчені вважають здатність Sonselasuchus до зміни типу пересування рідкісним еволюційним експериментом, який допомагає зрозуміти, як формувалися ранні архозаври.
