Початком формування архівної системи нашого краю, яка цього року відзначає свій 95-річний ювілей, стало заснування в 1922 році у Кам’янці-Подільському центрального губернського історичного архіву.
Історичні події початку ХХ століття, розграбування, недбайливе зберігання та нищення документів у відомчих архівах, внаслідок чого значна кількість історичних документів була втрачена, спонукали викладачів Кам’янець-Подільського державного українського університету до створення в 1919 році архівної комісії. ЇЇ діяльність сприяла відкриттю в 1921 р. Архівної секції Кам’янець-Подільського повітового комітету охорони пам’яток старовини, мистецтва та природи при губернському відділі народної освіти, яка в 1922 році була реорганізована у тимчасове Кам’янець-Подільське повітове архівне управління. Очолив його професор університету Павло Григорович Клепатський.
16 грудня 1925 року урядовою постановою «Про єдиний державний архівний фонд УСРР» було визначено склад і зміст державного архівного фонду, права й обов’язки архівних установ. В цьому ж році відповідно до територіально-адміністративної реформи на території краю було створено три округи, а в 1926 р. у цих округах розпочали роботу три окружні архівні управління (окрархи): Кам’янецьке, Проскурівське та Шепетівське.
У Шепетівці окрархом завідував І. О. Ребрин, який був освіченою людиною, займався дослідницькою роботою (вивчав селянську реформу 1861 року) і вів успішно роботу архівного управління. У 1932 році почала створюватися низова мережа архівних установ – районні та міські архіви з перемінним складом документів. Як свідчить Акт обстеження Шепетівського окружного архівного управління від 10-11 червня 1937 року, що зберігається в Державному архіві Хмельницької області, Шепетівському окрарху підпорядковувалися 9 райархівів (Грицівський, Антонінський, Плужнянський, Берездівський, Ляховецький, Заславський, Теофіпольський, Славутський, Полонський) і Шепетівський міськархів. Окрарх винаймав в Шепетівці у приватної особи одну невелику кімнату «на певному віддаленні від центральної частини міста та Окрвиконкому». З Акта перевірки роботи Шепетівського міськархіву від 12 лютого 1937 р. (документ також зберігається в Держархіві Хмельницької обл.) дізнаємося, що Шепетівський міськархів існував з травня 1935 р. і знаходився в приміщенні міськради на вул. Рози Люксембург, не мав робочої кімнати, архівосховище було невеликого розміру і холодне.
Разом із утворенням 22 вересня 1937 р. Кам’янець-Подільської області було створене обласне архівне управління, а Кам’янець-Подільський історичний архів (така його назва з 1932 р.) перейменований в обласний державний історичний архів.
В 1938 році управління архівами та мережа архівних установ були передані Народному Комісаріату Внутрішніх справ СРСР.
І знову часи випробувань торкнулися архівної галузі. В період німецько-фашистської окупації велику кількість документів, що лишилися в установах, було знищено. Чи не повністю втрачено й матеріали Шепетівського округу за 1935-1937 роки, не в повному обсязі вдалося в післявоєнний час повернути й евакуйовані документи.
З перейменуванням області у 1954 році Держархів Кам’янець-Подільської області перейменовано на Хмельницький обласний державний архів. В 1990 році Державний архів Хмельницької області переведено у новозбудоване приміщення до м. Хмельницького.
Сучасну мережу архівних установ Хмельниччини складають архівні відділи райдержадміністрацій та міських рад, трудові архіви районних та міських рад. Зібрані і збережені тут документи відкривають значні можливості для задоволення культурних, наукових, соціально-правових потреб громадян, містять у собі потужну інформаційну базу з різних сфер життєдіяльності суспільства для нинішніх та майбутніх поколінь.
Олена ПОКОТИЛО, начальник архівного відділу Шепетівської міської ради, спеціально для «7 днів».
Фото з мережі.
