Кам’янець-Подільський в книжках: де надихається і як працює Віоліна Ситнік

Віоліна СитнікОповідання письменниці із Кам’янця-Подільського Віоліни Ситнік ввійшло в підліткову збірку оповідань «Перше побачення», яка вийде друком в кінці літа у «Видавничому центрі «Академія» (www.academia-pc.com.ua). Жанр книжки незвичний – прозобукет. Видавництво пояснює, що це букет історій про перше побачення – одну з найбільш хвилюючих подій у житті. Ми дізналися в авторки про місця міста над Смотричем, які опинилися в тексті, та про її перше побачення.

Віоліна Ситнік: «Ще не вигадавши сюжетних вузликів, точно знала, що моя героїня буде мисткинею і відомою стріт-артеркою. А все – через захоплення музично-мистецьким фестивалем «Республіка», завдяки якому вулиці міста так змінюються. Модерні мурали всесвітньовідомих художників, які приїздять і так прикрашають Кам’янець-Подільський, добре поєднуються з його старовиною. Буває, йдеш однією з таких вулиць, завернеш за ріг будинку – а там на всю стіну величезний корабель із вітрилами, наче з казки про Ассоль. І всі наші місцеві художники з мольбертами надихають не менше. Тому в оповіданні «Чурчхела» кам’янчани, думаю, легко впізнають знайомі їм місця».

Письменниця Віоліна Ситнік творчо підходить до роботи держслужбовця і літератури. Авторка каже, що виклики долі дають можливість краще пізнати свої можливості, тож погодилася перевірити своє перо на міцність у підлітковій прозі.

«Писати для підлітків – новий для мене досвід, але дуже бажаний. Шкодую, що в мій час не було таких крутих книжок у цьому жанрі, і багато до чого доводилося «докопуватися» самій чи дізнаватися від старших подруг. – зізнається Віоліна Ситнік, – Не скажу, що було легко писати, бо вже трохи вийшла з того віку. Навіть консультувалася з доньками колег, подруг чи сусідів. Вважаю, що young adult літературу треба розвивати. Це цікаві історії про таких, як ти сам, а ще – відповідь на багато питань, які хвилюють сучасну молодь. Читання – і таких книжок, зокрема, – це саморозвиток, що є основою здорового і щасливого суспільства. Ми маємо заохочувати наших дітей читати, а з класними книжками це легко!»

Її оповідання «Чурчхела» – про дівчину Лалі, зовнішність якої не менш колоритна, ніж ім’я. В своєму провінційному містечку її знаходять перші почуття, за які доводиться боротися. А ще відстоювати право бути не такою, як інші. Лалі – сучасна і творча тінейджерка, тож її історія стане близькою багатьом дівчатам. Вона так само любить светри оверсайз, улюблену музику в навушниках і свій скетчбук із замальовками. Журналістський досвід письменниці вплинув на сюжет оповідання: дівчинка Лалі, вже будучи дорослою і успішною стріт-артеркою, розповідає про своє перше побачення для телепрограми «TeenStyle». Зйомки сюжету мають іще одну інтригу, але спойлерити – ознака поганого тону.

Випитали ми у письменниці і про те, де відбувалися її перші побачення в Кам’янці-Подільському. «На своє перше побачення зі своїм теперішнім чоловіком я йшла саме до танку, – усміхається авторка, – це ж у нас класичне місце для побачень! Зараз смішно згадувати, як він намагався вирахувати, хто з дівчат, які стояли позаду танку, – я».

Збірка «Перше побачення» буде цікавою не тільки підліткам, які переживають цей хвилюючий і повний інтриг період, а й батькам, які хочуть вловити їхню хвилю. Нова книжка «Видавничого центру «Академія» – в першу чергу про розуміння себе і вміння дослухатися до своїх почуттів. Герої оповідань від семи авторів мають схожі мрії, але дуже різні досвіди. Бо не всі історії відбуваються за сценаріями кращих романтичних фільмів.

ПРО АВТОРКУ. Працювала журналісткою в газеті «КлюЧ», нині – держслужбовець у Кам’янець-Подільській міській раді. Співзасновниця і головного редактора літературно-мистецького часопису «Phoenix». Має збірку оповідань «Особистий простір», співавторка веселих дівочих оповідань «Балачки про все на світі» та «Теревені аж до ранку». Неодноразово друкувалася в «Теплій серії» видавництва «Брайт Стар Паблішинг», у літературних журналах «Дзвін» і «Дніпро».

Збірка оповідань «Перше побачення» (Видавничий центр «Академія)

Уривок із оповідання «Чурчхела»

«Лалі Табатадзе — чи не найперша кандидатура для насмішок у їхній школі. Висока і пряма, як жердина, без жодних натяків на будь-які жіночі форми у свої чотирнадцять із хвостиком, із темним смоляним волоссям, заплетеним у дві товсті коси, з широкими чорними бровами, схожими на крила птаха в польоті, носом із горбинкою, глибокими карими очима та смаглявою шкірою, вона була просто приречена на кпини з боку однокласників, бо ж одразу вирізнялася своєю інакшістю, а люди, як відомо, упереджено ставляться до тих, хто не такий, як вони. Ситуація з Лалі ускладнювалася ще й тим, що від неї, як на зло, завжди смачно пахло ароматними спеціями, якими приправляли страви її батьки — власники кафе в їхньому містечку. І той клятий запах не вивітрювався ніяк, як би Лалі не терла свою шкіру милом чи якими б парфумами не користувалася.».

Фото Романа УВАРОВА та Видавничого центру «Академія».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Психологічний центр ГАРМОНІЯ 3D

Залишити коментар

Ваш email ніде не буде показанийОбов'язкові для заповнення поля позначені *

*

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: