Війна

На Благовіщення – 100-літній ювілей

На Благовіщення – 100-літній ювілей

У гарне релігійне свято Благовіщення Пресвятої Богородиці народилася жителька с. Кам’янка Безгін Варвара Никифорівна, яка цього дня відзначила славний ювілей – 100-річчя.

Коли дівчинка народилася в багатодітній родині на Кіровоградщині в далекому 1917 році, вона ще не знала, яку непросту жіночу долю їй судиться пережити. Випробування голодом, війною, втрата чоловіка на фронті – все це впало на її тендітні плечі. Але вона не шкодує ні за чим, бо так вирішив Господь Бог, як каже Варвара Никифорівна.

Виросла вона в родині трударів, які не покладаючи рук, самі обробляли землі, мали велике господарство. Тож змалечку ювілярка добре знала, що таке важка праця. Її батько ніколи не просив нічиєї допомоги, і коли були важкі часи в державі, сам допомагав колгоспу. Нікому ні в чому не відмовляв. Переїхавши в с. Кам’янка, родина пані Варвари і далі працювала, вже в колгоспі. Працюючи там, вона і познайомилася з батьком своїх двох синів – військовим з м. Воронеж. Подружжя жило гарно і щасливо, якби не Друга світова війна. Чоловік з фронту не повернувся. З тих пір Варвара Никифорівна залишилася одна та до цієї пори з любов’ю згадує свого чоловіка. За словами її племінниці та похресниці Людмили Крицької, її тітка ніколи не вміла сидіти без роботи. Все життя, працюючи ланковою в колгоспі, до цієї праці залучала і її.

«А мені було за щастя втекти до тітки на поле. Там ніколи не було сумно. Ми допомагали, а потім з дівчатами слухали, як старші жінки йшли з поля і співали пісень. Це було дивовижно», – каже Людмила Федорівна. Також вона розказала, що Варвара Никифорівна нікому ні на що не жалілася, хоча життя було дуже складне. Відмовляючи собі у всьому, вона ніколи до своїх племінників не приходила з пустими руками, завжди приносила якийсь гостинець. І син, з яким ювілярка нині проживає, і її племінниця, всі в один голос говорять про її прямолінійність, щирість, доброту, що з нею завжди було легко і відрадно. «Саме за її добро і терплячість до життя Бог дав їй прожити сто літ», – кажуть рідні. Вона має внука, правнука і праправнука.

Привітати з нагоди ювілею та вручити квіти і подарунки Варварі Никифорівні прийшли від імені голови районної ради Бориса Беца його заступник Віктор Кривак, від імені голови райдержадміністрації Василя Сукача – директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) РДА Павло Довгопол, сільський голова Юрій Волощук та представники виконавчого апарату сільської ради. Кожен говорив про ювілярку з теплом та вдячністю за певний досвід, якому можна в неї повчитися, як і у всього старшого покоління. Отримавши вітання, Варвара Никифорівна подякувала представникам влади району, а особливо сільському голові Юрію Волощуку, який разом із своїми працівниками завжди допомагає у вирішенні всіх соціально-побутових питань.

За матеріалами kprayrada.gov.ua.

Новини по темі

Back to top button