«Де коза ходить, там жито родить, а де не буває, там все вилягає». – стверджували наші предки. Тому коза завжди була бажаним гостем у дворі.
Щедрувальників радо зустрічали і керівництво Майдан-Вильського комбінату вогнетривів, і співробітники сільської ради, і вчителі Михайлюцької школи. Відвідали учасники художньої самодіяльності і місцевий пункт фельдшерської допомоги. Колядували і щедрували в магазинах. Побували і в сільській бібліотеці.
Люди гарно реагували на жарти. Але найкраще себе почувала Маланка – учасниця вертепу. Адже кожен говорив їй компліменти, намагався поцілувати, бо ж «кому поцілувати Маланку вдасться, той за рік віддасться».
Фото myvin.com.ua.
