В єгипетській Долині китів знаходиться понад 400 примітивних скелетів китів. Вони дали вченим уявлення про еволюцію цих істот від наземних до морських тварин.
Долина китів або Ваді-ель-Хітан по-арабськи — регіон єгипетської пустелі Сахара, усіяний архаїчними скелетами китів, у яких збереглися ступні та пальці ніг.
За даними ЮНЕСКО, ці скелети та інші морські скам’янілості відносяться до епохи пізнього еоцену (55,8–33,9 млн років тому), коли сучасний Єгипет був занурений під води океану Тетис, а кити тільки-но еволюціонували в морських істот.
Ці скам’янілості відображають одну з найважливіших історій еволюції: перетворення кита на морського ссавця з наземної тварини.
З початку XX століття палеонтологи виявили в Китовій долині понад 400 стародавніх скелетів китів. Перше подібне відкриття, зроблене в 1902 році, було пов’язане з раніше не зустрічався видом китів Basilosaurus isis (раніше Zeuglodon isis). Згідно з дослідженням 2019 року, цей кит досягав довжини 18 метрів і, ймовірно, харчувався дрібнішими китами, розчавлюючи їх черепи перед тим, як проковтнути. Дані свідчать про те, що B. isis мав довгу морду і був озброєний загостреними різцями і гострими щічними зубами.
Дослідники виявили безліч скелетів B. isis в долині китів, але в 1989 році палеонтологи зробили важливе відкриття: згідно з оглядовою статтею 2023 року, група дослідників з Мічиганського університету та Єгипетського геологічного музею виявила скелети B. isis із задніми кінцівками, ступнями та пальцями. Тобто це була хижа сухопутна тварина, велика, але повільна. Можливо, через повільність кити почали заходити в океан, щоб шукати там їжу, і поступово еволюціонували.
За даними Гавайського університету, у сучасних китів відсутні задні кінцівки, але збереглися тазові кістки, що вказує на їх наявність у минулому. Згідно з оглядом 2023 року, це означає, що скам’янілості з Китової долини відносяться до найдавніших відомих археоцетів — групи ссавців еоценового періоду, які згодом еволюціонували в сучасних китів і дельфінів.
В 2005 году палеонтологи обнаружили великолепно сохранившийся, почти полный скелет B. isis, что побудило ЮНЕСКО включить Долину китов в список объектов Всемирного наследия. З того часу було виявлено безліч інших скам’янілостей, включаючи останки древніх еоценових черепах, кістлявих риб, акул, скатів, крокодилів, морських корів і молюсків.
За даними ЮНЕСКО, ці скам’янілості витримали випробування часом завдяки посушливому клімату регіону з часів пліоцену (5,3–2,6 млн років тому).
Долина китів зараз діє як музей під відкритим небом з доступом для туристів, але сама територія суворо охороняється. Дослідники продовжують знаходити нові скам’янілості і дізнаватися більше про геологію цього району.
