Кам'янець-Подільський

Марк Лівін: «Любити не можна забути»

«Цієї суботи в Кам’янці-Подільському будемо чаклувати, робити вашу весну чарівнішою та натхненнішою» – ось з чого почав зустріч в «Avenue Club» сучасний український письменник, блогер, музикант та поет – Марк Лівін. 

Квитки потрібно було купувати наперед, адже прихильників у молодого й талановитого Марка чимало.

Письменник одразу попросив всіх налаштуватись на дружню атмосферу, в чому допоміг друг Марка – музикант Дмитро Чоловський. Саме під його музику читались романтичні твори.

Програму вечора було організовано з кількох частин, що чергувалися  з перервами, на яких присутні охоче спілкувалися з Марком Лівіном.

Їх цікавило те, кому хлопець присвячує вірші, як працює, звідки черпає натхнення… Марк  розповів, що секрет полягає у спостереженні: «Помічати дрібниці значить бачити життя. Бо саме з них воно, в більшій мірі, і складається».

Хтось запитав про значення татуювань на тілі молодого таланта. Письменник розповів, що в нього їх багато і кожне має своє значення. Також пожартував, що не зніматиме футболки, бо це не вечір еротики. Але палке бажання шанувальниць побачити більше тату перемогло.

Розповів він і про походження псевдоніму (справжнє ім’я – Валерій Катерушин), який асоціюється в людей  з Марком Леві. Прізвище він запозичив у героя фільму – Лівінг, тільки дещо змінив його. А Марком він мріє назвати власного сина. Тому «Марк Лівін» – це своєрідне поєднання двох начал: Лівін – початок, насиченість, нове життя…, і Марк – як продовження самого автора. Зараз майже ніхто не називає його на ім’я, навіть мама.

Кілька віршів хлопець  читав у темряві. За його словами, так вони сприймаються краще.

Ти більше не бачиш у моїх рухах впевненності.
Знову кажеш, в мене сьогодні болить голова, давай зробимо це іншим разом.
Мовчки повертаєшся до стіни й засинаєш.
Так, ніби для тебе руйнувати мій Всесвіт – звична справа.

Але ж я будував його для тебе не один місяць.
Навчися заварювати смачний чай та прасувати сорочку.
Я почав читати твої улюлені книжки та додав трохи перцю в наші стосунки, час від часу влаштовуючи ревниві істерики.

Я навчився складати списки
Планувати справи
Ходити до лікарів
Любити вистави
І робити мільйон інших вже тепер потрібних мені речей.

За рік прописними літерами в голові закарбував просту формулу:
«ЛЮБИТИ НЕ МОЖНА ЗАБУТИ».
Залишивши розділові знаки насамкінець цієї історії.

І от зараз, коли він майже настав.
За вікном ніч, кольорами по небу дрейфує рейс до Стамбулу…
Я знову й знову в голові прокручую це рівняння з кількома невідомими.
Між якими прірва.
Більше за все на світі не бажаючи знати, що таке пунктуація.

Чимало хлопець розповідав і про свого друга  письменника Любка Дереша, котрий повірив у нього і допоміг потрапити до літературного світу України.

Нагадаємо, що саме Любко написав передмову до повісті «Життя та інша хімія».

Марк також займається музикою і написанням сценаріїв. 70 % всього часу займає робота в рекламній агенції. Але він не захоплюється чимось одним, просто поєднує все, чим займається.

Дуже не любить, коли його називають поетом, адже пише не вірші, а есеї. Написав їх дуже багато, але досі вважає найкращим «Relationship» (Немає кращої можливості сказати про свої почуття, аніж та, коли вони трапляються…).

Крім того, Марк Лівін заявив всім про свою парадоксальну природу, манеру письма: «Я щиро віддаю всього себе цьому і згодом розумію, що не важливо, що я сказав чи подумав у тій чи іншій ситуації, адже за кілька миттєвостей після написання я втрачаю цілісність вже сказаного і вже вірю в наступне… в те, про що збираюся написати».

В житті – прагматик, у творчості – імпресіоніст. Саме це, як зазначає сам автор, інколи стає причиною  внутрішніх суперечок.

Не оминули й політику. Марк розповів, що 21 грудня минулого року, під час силового розгону, йому «трохи наваляли під Адміністрацією Президента», тож на майдані він з самого початку. А що стосується власного бачення подій, то хлопець зазначив: «Коли вас намагаються підбурити до дій за рахунок маніпуляцій вашою свободою, пам’ятайте, що вільним людям не треба казати, що вони вільні. Демократія – це всього лиш красиве слово, щоб тримати людей у покорі; ілюзія вибору між правими та лівими, між радикалами та лібералами. Коли ви чуєте, що десь там москалі вбивають українців, що беркутівці до чорта озвіріли, розумійте, що людяність не повинна ставати заручником брудної провокативної гри окремих людей. Вміння мислити глобально здійматиме вас над такими ситуаціями, даючи розуміння штучності цих історій. Подумайте над цим, будь ласка».

Півтори години кам’янчани  слухали вірші під музичний супровід. Марк і його друг пообіцяли, що незабаром випустять диск з прозою «Люди погоди».  Це будуть вісім «атмосферних поезій» у зовсім новому стилі. Автор не відкрив завісу повністю, а лише зазначив, що в такому варіанті українську літературу ми ще не чули.

Закінчилась зустріч традиційно – фото, автографи і компліменти.

Головний меседж – змінюйте систему цінностей та будьте проактивними. Це те, що допомогло письменнику стати Марком Лівіном – тією людиною, яку ви знаєте зараз.

Катерина ДЯДЮК, спеціально для «7 днів».

Фото Анастасії НАДВІДНОЇ.

Новини по темі

Back to top button