12 вересня Галерея мистецтв К-ПДІМЗ запросила поціновувачів сучасного мистецтва на відкриття чергової виставки. Цього разу в художньому відділі музею-заповідника презентували ретроспективну виставку художника-графіка Миколи Панасюка «Графіки світ». Про це інформує «7 днів».
Митець представив до уваги кам’янчан та гостей міста 54 роботи, що виконані у найрізноманітніших техніках: олівець, олія, акрил, гуаш, акварель та графіка (травлений штрих, офорт, лавіс, акватинта, меццо-тинто, ксилографія, туш, м’який лак, Ex Libris), що склала основу виставки.
Аби привітати Миколу Івановича і першими оглянути експозицію, до Галереї мистецтв завітало чимало охочих. Серед них – друзі, колеги, представники ЗМІ. Вервечку привітань відкрив голова міської організації ветеранів Леонтій Рогаль, який вручив автору подяку, продовжила – поетеса, член літературного клубу «Ліра» Тетяна Дорошенко. До них приєднався і завкафедри гуманітарних наук Харківського військового інституту національної гвардії України, полковник Валерій Дорошенко. Вітання звучали і від співробітників Галереї мистецтв та наукового секретаря К-ПДІМЗ Руслана Йолтуховського, який вручив Миколі Панасюку почесну грамоту від музею.
Гортаючи сторінки спогадів, до присутніх звернувся і Микола Іванович. Він розповів про свої перші кроки у мистецтві, згадав як у його житті з’явився Кам’янець-Подільський, як на папір лягли перші рядки віршів та вийшли друком дебютні книги, про особливе місце офортів на його життєвому шляху, здобутки та досягнення, плани на майбутнє.
Родом Микола Іванович із Кіровоградщини – народився 22 вересня 1948 року в селі Олексіївці Олександрійського району. Малювати почав ще з дитинства, вдивляючись у мамині візерунки, які вона створювала для майбутніх гаптованих килимів. А 1970 року жага до малювання привела його до Одеського художнього училища, після закінчення якого він поїхав у мальовниче Закарпаття. Писав «вічні гори». Тоді і з’явилась його перша серія робіт – «З любов’ю до гір».
Будучи справжнім романтиком та підкоряючись мандрівній долі, художник згодом переселяється на Поділля. Працює викладачем у Старокостянтинівській дитячій художній школі. Серед його учнів – сучасний російський живописець Василь Братанюк.
Незабаром жага до більших знань привела його у Харківський художньо-промисловий інститут, який Микола Іванович закінчив 1986 року. Опісля за сімейними обставинами він змушений переїхати у Чебоксари (республіка Чувашія, Росія). Працював старшим викладачем на художньо-графічному факультеті педагогічного інституту ім. І. Я. Яковлєва. У 1992 році Миколу Івановича приймають до Спілки художників Росії. А 1995 року він повертається на Батьківщину, працює викладачем в дитячій художній школі смт Любашівка Одеської області. Експериментує з різними жанрами і техніками мистецтва. Художника приваблюють точність ліній малюнку, лаконічність плакату, філігранність акватинти, буйство олійних фарб, космічні сплави монотипії. У його живописних полотнах домінує розкута манера письма, чуттєва глибина, вільність у трактуванні теми та образу. Зачарований мелодійністю українських народних пісень, художник створює ряд творів: «Несе Галя воду», «Да куди їдеш, Явтуше?», «Грицю, Грицю, до роботи», «Ой піду я до млина». У них Микола Іванович розкриває національний колорит української пісні, виважено, довершено, композиційно урівноважено створює яскраві образи своїх героїв.
У 2000 році, будучи враженим Кам’янцем-Подільським, стає його мешканцем. Доробок офортів із серії «Дорогі мотиви» оспівує славетне місто на камені. В офорті «Сказання про Кам’янець», що несе в собі епічність, величність та емоційну піднесеність, зображено мало не всі храми Старого міста. У іншій серії офортів – «Муза надихає» – проявились філософські роздуми, оптимізм та патріотизм. Наприклад, «Не забудьте… (Т. Шевченко)» – офорт, у якому майстерно змальовано образ пророка, генія українського народу – Тараса Шевченка.
2003 року художник-графік стає членом Національної спілки художників України. 23 червня 2006 року у Виставковій залі, що на Соборній, відкрилася перша персональна виставка станкової графіки, живопису та офорту, що пройшла у Кам’янці-Подільському.
Наразі Микола Панасюк – автор 22 виставок. Його роботи експонувались на республіканських, всесоюзних та міжнародних художніх виставках Німеччини, Канади, Норвегії, Італії, Америки, Росії. Твори художника-графіка знаходяться в музеях України, Росії і приватних колекціях країн Європи, Америки, Канади. Як стверджує автор, кількість проданих та подарованих ним робіт сягає більше 3000.
Не уявляє своє життя Микола Іванович і без віршів. Разом із пісняркою Галиною Юрковою видав низку збірок: «Ненька наша – Україна», «Весь світ в обіймах», «Кам’янець – Мекка туристів», «Митці і Музи». Постійно друкується в місцевій пресі. Є співавтором поетичних видань: «Грані тисячоліть на струнах слова», «Ледача бджілка», «Поема різьблена із граніту і сердець», «Джерела душі», «Мелодика слова», «Лірика життя» та інші.
А от перша власна збірка художніх та ліричних творів «Кам’янецькі чари» з’явилася на світ 2013 року. Друга – 2017 року («Поезія рідної землі»), яку Микола Іванович присвятив своїм землякам, мешканцям рідного краю. Адже нічого нема дорожчого малої Батьківщини, в якій людина народжується, росте, формується як особистість, працює на її блага, творить красу для нащадків.
Свій виступ митець завершив творчими планами на майбутнє. Зокрема, Микола Іванович зізнався, що до свого 70-річчя планує особливу виставку. А поки збігатиме час до славного ювілею, автор запрошує усіх охочих поринути у ретроспективний калейдоскоп під назвою «Графіки світ», що триватиме у Галереї мистецтв упродовж наступних тижнів осені.
Фото Петра ІГНАТЬЄВ.
