Роман про чуму завершив літсезон

Лицар крові чи смертельне танго чуми (презентація)

Літературна зала Галереї мистецтв Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та творче об’єднання «PHOENIX» завершили сезон літературних зустрічей із сучасними українськими письменниками. Цикл презентацій у 2016 році завершила зустріч із львівською письменницею Ярославою Матічин, яка на розсуд кам’янецьких любителів сучукрліту представила свій новий роман «Лицар крові чи смертельне танго чуми».

Зустрічатись із кам’янчанами напередодні новорічно-різдвяних свят для пані Ярослави уже стає традицією, адже і минулого року вона завітала до Кам’яця-Подільського перед празникуваннями. Тоді член Української асоціації письменників Західного регіону презентувала збірку повістей «Veritas», «Quo vadis, Львове», «На війні, як на війні», «Шляхами Первозванного». А ще –заінтригувала новим романом про чуму. Письменниця зазначила, що на читача чекатиме твір із натяком на історію, але в контексті сьогодення, а головна героїня – Чума – постане персоніфікованою реальною особою. Свого слова авторка дотрималась. Роман виданий, а чума, яка постає у ньому в образі зла, прослідковується чорною стрічкою від першої до останньої сторінки.

Але «Лицар крові чи смертельне танго чуми» торкається не лише теми страшної моровиці. Їх багато. Радість і смуток, чистота високих почуттів, вірність і зрада, гріх і каяття, злети надій і гіркота розчарувань – усе різнобарв’я людських доль розгортається перед читачем на сторінках твору.

Протистояння добра і зла, чужого й рідного постають перед нами уже на перших сторінках роману. Події у житті вигаданих і невигаданих героїв (Аделі, Олеся, Ядвіги, Михайла, Анни Романівни, Анастасії, Софії та інших) розгортаються по-різному, але не залишають нікого байдужим. Адже до щему знайомі кожному.

Про нелегкий вибір головного героя йдеться у анотації: «Молодий лікар-інфекціоніст Олександр волею долі опиняється у вирі часових перипетій минулого і теперішнього. Війна загартувала розум, емоції і тіло. Він – воїн Світла, він – лицар Пресвятої Крові, він викликав на двобій неперевершену майстриню інтриг, містичності, смертельного підступу, мінливості і непередбачуваності – саму пані Чуму! Важко встояти перед її облесливими чарами, важко відмовитись від її запрошення на білий танець, адже це шалений танок смерті. Хто в ньому отримає пальмову гілку? Чума – кара з Неба за гріхи, чи породження пекла, яка прийшла в наше сумбурне сьогодення за ритуальною жертвою?». Але на це запитання даватиме відповідь кожен із читачів самотужки. У всі часи була війна і чума, але перемагали Бог і Любов… Проте чи станеться так і ЦЬОГО разу? Ось у чім питання.

Не обійшла стороною письменниця у своєму романі і події, які відбулися під час Революції Гідності. З гордістю Ярослава Матічин пише про Героїв Майдану, про їх мету та переконання.

Під час зустрічі авторка також презентувала і буктрейлер до роману. Над його створенням працювали діти та друзі письменниці. Музичний ряд добирала сама письменниця. А ролик відзняли у Львові, що постає у романі окремим героєм.

«Львів – це місто, в традиціях і архітектурі якого гармонійно об’єдналася старовина та сучасність. Тут змішалися готика і бароко, ренесанс і романський стиль, рококо та ампір, сучасна еклектика і конструктивізм. Читаючи роман львівської письменниці Ярослави Матічин, відчуваєш неповторний дух, смак і пристрасть Галичини; проходиш по вузьких вулицях Старого міста, обходиш Площу Ринок, мрієш в одній з кав’ярень за філіжанкою запашної кави, дивишся на місто з гори Високий Замок. І після неспішного літературного знайомства з містом відчуваєш містику середньовіччя». – зазначає письменниця, публіцист, голова Української асоціації письменників Західного регіону Елла Красноступ у передмові до роману.

Звучало під час презентації й ім’я кам’янчанки – художниці та письменниці Анастасії Введенської, яка стала авторкою обкладинки до «Лицаря крові…». «Коли ми працювала над обкладинкою – я втілювала ідею Слави, мов чарівна паличка чи то інструмент намагалася реалізувати її бачення. Ми вирішили, що на обкладинці мають бути головні герої й розкрито їх характери, також під час роботи в мене з’явилася думка, що ми можемо підкреслити історичний контекст роману розмитою картою та манускриптом на звороті». – згадує миті роботи над обкладинкою Анастасія.

Цього разу літературний вечір у Галереї мистецтв завершився не лише автограф сесією та знімкуванням із письменницею на згадку, а й вгощанням смаколиками зі Львова. А для Ярослави Матічин цьогорічна гостина у місті стала ще й гарним приводом для того, аби якомога більше зібрати необхідної інформації про Кам’янець-Подільський, адже у наступному романі, як зазначила письменниця, місто над Смотричем посідатиме чільне місце.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Ваш email ніде не буде показанийОбов'язкові для заповнення поля позначені *

*

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: