Марина Круть – відома бандуристка, яка сміливо та впевнено експериментує з народним інструментом і руйнує міфи щодо його архаїчності. За тендітними плечима дівчини вже безліч перемог і гран-прі, концертних залів і виступів. Сьогодні Марина Круть поділиться з нами своїми думками і планами на майбутнє.
– Марино, розкажи, будь ласка, де ти навчалася мистецтву гри на бандурі?
– Спочатку я навчалась у Хмельницькій дитячій школі мистецтв по класу бандури у високомайстерної викладачки та музичної мами Ковбасістої Марії Омельянівни. До сьогодні здобуваю освіту в Хмельницькому музичному училищі у свого бандурного батька Босенка Миколи Івановича.
– Чому ти обрала саме цей інструмент?
– Це було рішення маленької дитини, яка хотіла грати на арфі. Проте, як виявилось, цей інструмент не викладався в школі, але попри все я вирішила займатись музикою і обрала бандуру. За всі ці роки я ні разу не пошкодувала про своє рішення, адже бандура це інструмент 21 століття, який має славне минуле і перспективне майбутнє.
– У тебе є безліч перемог, розкажи про деякі з них.
– Не люблю говорити про перемоги, я більше ціную досвід, ніж горджусь перемогами. За плечима багато конкурсів бандуристів. Із них 2 гран-прі та близько 7 перших місць. Найголовніша моя перемога – це перемога не над кимось, а над собою. Дуже важливо виходити із зони комфорту і робити те, чого боїшся.
– Ти нещодавно презентувала свій кліп на пісню «Last Night». Це для тебе новий досвід?
– Так, кліп це новий етап у моєму житті. Він перший, але надіюсь не останній. Усе тільки починається.
– Наскільки я знаю, ти працювала за кордоном. Розкажи детальніше про це.
– Так, я працювала в Китаї. На жаль, була без бандури, але думаю поїхати ще раз вже з інструментом. Дуже сподобалась країна і люди, із музикою там трохи проблематичніше, ніж у нас, проте артист там цінується дуже високо.
– У тебе надзвичайно чуттєва авторська музика. Плануєш випустити власний альбом?
– Альбом – це підсумок моєї творчості за всі 4 роки. Я займаюсь музикою вже 11 років, проте пишу музику і виступаю із нею всього лиш останні чотири роки. Тому за цей період часу вже варто мати дебютну платівку.
– Як би ти оцінила стан сучасного музичного мистецтва в Україні?
– Це болюча тема. З нею я стикаюсь щодня. У людей багато стереотипів щодо бандури. Я намагаюсь їх розвіювати і доводити протилежне. Думаю вже бодай когось я переконала і дала зрозуміти, що бандура – це інструмент майбутнього.
Наша нація буде швидше купувати різні речі в Інтернеті, але не музику. Музика важко продається. Українцям легше скачувати нелегальний і безкоштовний контент і не купувати музику на ITunes, наприклад. От тому музиканти мало заробляють. Можливо я песимістична в цьому плані, проте це мені зараз дуже болить.
– Бандуристи молодого покоління доводять, що бандура може звучати дуже сучасно. Як ти вважаєш, чи потрібно руйнувати міф про архаїчність народних інструментів?
– Дуже цікаве питання. До цього можна підходити по-різному. Я вважаю, що в кожній справі повинна бути розумна межа. Навіть у використанні бандури в сучасній музиці межа теж є – потрібно розрізняти «шароварщину» і стиль.
– Ти вже випускниця музичного училища. Що плануєш робити далі?
– Далі – все тільки починається. Вільне плавання і життя, таке як воно є. У кожного з нас є різний шлях. Мій шлях – це бандура. Я в цьому бачу стадіони. Не вірите?! Переконаєтесь 🙂
– Що побажаєш нашим читачам?
– Будьте мудрими. Сумнівайтесь, це дасть вам поштовх думати. Будьте щирі й єдні. Ніколи не дозволяйте байдужості підступитись до вашого серце. І головне – живіть на повну. Бажаю усім Добра!
Лілія НАДВІДНА, спеціально для «7 днів».
Фото з архіву Марини Круть.
