Виповнився рік, як не стало культового українського музиканта, фронтмена гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка. Однак про велику втрату для українського шоу-бізнесу ніхто не забув. Прихильників творчості гурту як і самого Кузьми стало в рази більше, а пісні «Скрябіна», які буквально розібрали на цитати та перетворили на патріотичні заклики, звучать в рази частіше.
Вечори пам’яті, запалені лампадки поруч із фото кумира мільйонів, пісні, що зринають з уст фанатів зі сльозами на очах, – так береже пам’ять про Андрія Кузьменка вся країна. Не залишається осторонь і Кам’янець-Подільський.
25 лютого у Галереї мистецтв було людно. Її Велика зала зібрала у своїх стінах прихильників творчості Андрія Кузьменка на вечір пам’яті, який організували Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, творче об’єднання «PHOENIX» та учасник шоу «Голос країни», фронтмен і громадський діяч Віктор Кернер.
У виконанні учасників студії «Нове тисячоліття» при МБК Андрія Рудомана та Олени Тюпи, студентки Кам’янець-Подільського планово-економічного технікуму-інтернату Наталі Ріль, студента Кам’янець-Подільского національного університету ім. І. Огієнка Романа Чорпіти та Віктора Кернера пролунали хіти гурту «Скрябін»: «Мовчати», «Люди як кораблі», «Кольорова», «Місця щасливих людей», «Сам собі країна», «Мам», «Старі фотографії».
Авторський вірш-присвята прозвучав у виконанні Віктора Кернера, а дев’ятикласник ЗОШ №12 Валентин Андріяшко та семикласник Кам’янець-Подільської спеціальної школи-інтернату І-ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради Ілля Ковальчук продекламували «Лист до президентів» та «Казку» Андрія Кузьменка.
«Він не боявся йти проти системи. Він хотів змінити її своєю хоробрістю, творчістю. І йому це вдалося, незважаючи ні на що. Таких, як він, більше немає і не буде, тим паче на українському музичному просторі». – відгукнувся про Андрія Кузьменка учасник концерту Андрій Рудоман.
Наостанок хочеться навести рядки, якими фанати завершують кліп на пісню «Кінець фільму», який з’явився у мережі до річниці смерті лідера гурту «Скрябін»: «Падай вгору, Кузьма, усім на зло! Ти був сам собі країною, а тепер будеш сам собі небом, там же теж танцюють танець пінгвіна, хіба ні? Ми тебе не забудемо! Вічна пам’ять». Тож давайте пам’ятати. Адже людина живе доти, доки живе пам’ять про неї.
