Нещодавно до Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника із села Сокілець Дунаєвецького району перевезений новий експонат – ідол, розбитий на дві частини, що датується ІІ половиною ХІІ ст. – І половиною ХІІІ ст.
У Сокілецькій експедиції взяли участь: Петро Болтанюк – завідувач сектору «Музей старожитностей» К-ПДІМЗ; Ігор Старенький – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник К-ПДІМЗ; Володимир Захар’єв – старший науковий співробітник відділу охорони пам’яток Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва, Член НСКУ та Cпілки археологів України; Сергій Семенчук – кандидат історичних наук, викладач кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії; Євген Левінзон, Ільдар Яхієв, Юрій Крайняй – студенти історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Як зазначають у музеї-заповіднику, експонат знайдено під час дослідження залишків спаленого дерев’яного давньоруського храму, яке проводив Володимир Захар’єв.
1993 року в межах церкви на площі розкопу дослідник виявив вапняковий, квадратного перетину, надламаний блок довжиною близько одного метра. Він лежав віссю на північ-південь, і не перекривав жодної могили на території давньоруського могильника – в урочищі Батарея, що на плато правого берега р. Ушиці.
А вже наступного року землекопи цілком випадково виявили за 25 метрів північніше від могильника ще один схожий за перерізом, але закруглений з одного боку фрагмент. Їх поєднання дало дослідникам можливість отримати ідола довжиною 1,45 м і товщиною 0,4х0,5 м.
Наразі Сокілецький ідол експонується в Музеї старожитностей К-ПДІМЗ.
Також нагадаємо, що у дворику музею презентується і ідол, якого в березні 2019 року було виявлено археологічною експедицією музею-заповідника на території дачного кооперативу с. Баговиця – предмет кам’яної пластики Т-подібної форми, витесаний з місцевого вапняку.
Станом на сьогодні проходить подальша атрибуція знахідки, розглядаються дві основні версії.
1967 року І. С. Винокуром біля с. Колодрібка Заліщицького р-ну виявлено аналогічну кам’яну скульптуру, яку він атрибутував як ідола.
Водночас на теренах України зрідка поширені були хрести Т-подібної форми, проте вони не дуже характерні для теренів півдня Хмельниччини.
Нині в Музеї старожитностей нараховується 12 оригінальних ідолів та 1 копія Збручанського.
