Не секрет, що уміння працювати з людьми, відчувати та розуміти їх настрій, душевні поривання, проникнутися їх радощами, турботами, своєчасно підтримати в біді – то дається роками. Відомо й те, що при відсутності такого контакту, керівнику немає що розраховувати на взаємність.
Не обділений цими рисами Михайло Михайлович Данилюк, начальник Кам’янець-Подільського центру поштового зв’язку №2. Набував він їх впродовж багатьох років, у процесі «варіння» в стосунках з підлеглими. Ноша керівника зовсім не є легкою, як іноді здається. І дорога до керівного крісла в нього не була встелена трояндами. Трудовий шлях, який прокладає йому долю, розпочинав токарем на заводі в Тернополі, добрий гарт дали армійська служба в Хабаровську, навчання в будівельному технікумі, робота водієм, спеціалістом радіотелевізійного центру міста над Смотричем.
Цілеспрямованість, уболівання за доручену справу, сумлінність, уміння ладити з людьми не були не поміченими. Отож було призначено Михайла Михайловича на одну з відповідальних посад Кам’янець-Подільської нафтобази, відтак – директором заводу «Український кристал». Саме там, працюючи з подвійною енергією, проявилися його прекрасні організаторські здібності, талант виводити підприємства з відсталих у лідери.
Тому, коли стало питання про нового начальника Кам’янець-Подільського центру поштового зв’язку, на цю посаду було запропоновано саме Михайла Данилюка, який невдовзі проторував підприємству шлях у лідери галузі. З тих пір минуло більше десятка років і він пригадує, як йому довелося включатися в процес реформування, робити все можливе й неможливе, аби він відбувався безболісно для колективу, не погіршилося обслуговування споживачів, а головне, не скорочувалися робочі місця, не залишалися без роботи люди.
Взагалі, життєве кредо Михайла Михайловича, завжди робити людям добро і воно, рано чи пізно повернеться до тебе. Разом і з тим переконаний, що в будь-якій справі один у полі не воїн – трудиться колектив, який ти зумів підібрати та згуртувати, націлити на виконання тих чи інших завдань. І всього, чого досяг у житті – успіхи та здобутки в роботі, уже десять років поспіль ЦПЗ №2 є кращим серед підрозділів Хмельницької дирекції УДППЗ «Укрпошта», людська шана, благополуччя, Михайло Данилюк вважає, що завдяки підтримці команди однодумців, усієї сім’ї поштовиків. А вона нині і велика, і дружна – понад чотири сотні, з якою гріх погано працювати. Надійна його опора, то заступники Оксана Калачова, Наталія Даніліна, інженер з якості Наталія Погоревич та інші. Завжди є не лише повне порозуміння з директором Хмельницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» Дмитром Олександровичем Бойком, а й постійна підтримка з боку цього талановитого керівника. Тісно співпрацює центр поштового зв’язку №2 з міською та районною владою. Ось і днями з нею укладено регламент щодо надання населенню поштовиками адміністративних послуг. Відтепер, через будь-яке міське чи сільське відділенні поштового зв’язку можна оформити субсидію, допомогу інваліду чи малозабезпеченому мешканцю того чи іншого населеного пункту тощо.
З ким би не заговорив з кам’янецьких працівників пошти – чи то листоношею, чи завідуючою відділенням, чи оператором про Михайла Михайловича, усі відгукуються про нього шанобливо і з теплом. Бо він геть ніби випромінює тепло, доброту, людяність. Й воно в нього не показне, як і вболівання за виробництво, а цілком природне.
– Інакше не можу – так мене вчили батьки, друзі, наставники в в національній академії зв’язку, власне, й саме життя, – скромно мовить Михайло Михайлович.
Разом з тим, він досить вимогливий як до себе, так і до підлеглих, яких оцінює за діловими якостями, ставленням до справи, не терпить працівників випадкових, для яких свої інтереси важливіші за колективні, з повагою ставиться до рядових виробничників, цінує їх нелегку працю. Будь-яке підприємство, на його переконання, є успішним тоді, коли працює не в збиток, своєчасно виплачує людям зарплату, якісно задовольняє потреби споживачів у послугах. Цікавлюся в керівника центру поштового зв’язку, які з них є найпопулярнішими? За його словами, це, насамперед, організація передплати на періодичні видання, приймання платежів, пересилання посилок, виплата пенсій, продаж маркованої та іншої продукції. Хоча, з кожним роком виникає все більше й більше проблем.
Скажімо, люди старшого покоління, активні читачі газет і журналів, потихеньку відходять, а молодь, у своїй більшості, «сидить» у телевізорах і Інтернеті. Мобільний зв’язок, комп’ютер відучили рідних, друзів листуватися. Михайло Михайлович навів такі цифри: у 2011 році працівниками ЦПЗ № 2 було доставлено мешканцям Кам’янеччини та Чемеровецького району, яких вони обслуговують, 4788 тисяч одиниць періодичних друкованих видань, у минулому році ця цифра зменшилася на 600 тисяч примірників. Якщо ще два роки тому було відправлено 464 тисячі різної письмової кореспонденції, то в 2012 році показник знизився до 416 тисяч, або більше як на 10 відсотків. На жаль, подібна тенденція спостерігається і в нинішньому році. Такі реалії сьогодення й тут нічого не поробиш.
Та попри все, Михайло Михайлович Данилюк вірить у кращі часи української пошти, в те, що нинішні процеси її реорганізації дадуть позитивні результати, вірить у свій колектив, який докладає максимум зусиль для впровадження нових прогресивних послуг населенню, якнайякіснішого задоволення їх потреб за високими стандартами.
Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, власний кореспондент обласної газети «Подільські вісті», голова Кам’янець-Подільської міськрайонної організації Національної спілки журналістів України.
